Ільків Світлана Анатоліївна – жінка, бабуся двох чудових онучок, переселенка з Миколаєва. Тікаючи від безперервних обстрілів рідного міста разом з родиною, опинилася у Вінниці. Де й продовжила свій шлях.
Розкажіть будь ласка, звідки Ви приїхали до Вінниці?
Я проживала і працювала в м. Миколаїв, але на жаль, 24 лютого 2022р у зв’язку з сильними обстрілами міста з двома внучками 6-ти і 13-ти років були вимушені виїхати з міста. Батьки дівчат військово зобов’язані, то ж зараз в лавах захисників нашої Батьківщини.
Чому Ви обрали саме Вінницю коли вимушені були покинути свою домівку та як дізналися про нас та центр допомоги переселенцям?
Ми чули, що в Вінниці дуже дружелюбно відносяться до вимушено переміщених осіб, також місто відносно недалеко від нашої рідної домівки. Моє внутрішніє становище було пригнічене, на межі з істерикою. Коли я реєструвалася для отримання довідки, люди в черзі сказали, що в Мегамолі є центр допомоги переселенцям. Зараз я там є волонтером та допомагаю іншим переселенцям.
Яким чином Ви потрапили до нашої церкви? Вас хтось запросив?
Прийшовши за гуманітарною допомогою в Мегамолл я відчула дуже дружню атмсферу, у словах волонтерів була підтримка. Вийшовши з пункту я отримала не лише продукти, але й психологічну підтримку. Також згодом мене запросили до церкви «Ранкова зірка». І я рада, що зараз ми з онучками приймаємо участь у тілі Христовому, отримуючи надзвичайну любов церкви.
Розкажіть будь ласка, про зміни які відбулися у Вашому житті після зустрічі з Богом?
Мій внутрішній стан покращився завдяки церкві, з нею я відчула те омріяне тепло та турботу. Саме церква показала, що зі мною завжди є Ісус Христос і лише з Ним я зможу все подолати!
Для мене церква стала другим домом. Мені подобається як проходять служіння, на них обговорюють повчальні та важливі питання і дають відповіді. Звичайно не забуваємо сказати про те, що все, що ми маємо — це завдяки нашому Богу. Він піклується про нас. В кожній миті проявляється любов Христа. Ісус для мене є Вчителем, завдяки якому я по новому пізнаю світ вже два місяці.
Як ваші онучки впоралися з переїздом та як сприймали нових однолітків?
Дітям в церкві дуже подобається, тут багато молоді та підлітків. З дітьми молодшого віку проводять дивовижні заняття з іграми у недільній школі. Дітки мають можливість гратися у яскравій та затишній ігровій кімнаті. Вони з великим задоволенням ходять туди, самі запитують чи підемо ми в церкву. Моя шестирічна онука нещодавно сказала : “Бог — є любов” . Я вважаю, що над цим потрібно замислитися!
Залишити відповідь